Батьківська любов - найкраший засіб виховання

  • Щоб дитина стала Людиною, батьки повинні стати опорою та гарантом її гармонійного особистісного становлення. Перед батьками постають питання «Як виховувати?», «Як привчити дитину до дисциплінованості?», «Чи треба карати за провину?» На жаль, іноді батьки забувають, або не усвідомлюють межі між дисципліною та тим, що зветься «домашнім насильством».

    Домашнє насильство – це система поведінки, а не окремий випадок! Отже, перш, ніж карати дитину «за щось», «для чогось», треба усвідомити, що не можна примусити дитину щось зрозуміти – треба підвести її до розуміння того, як слід робити. Правильно виховати дитину можна розвиваючи у неї почуття гідності та самоповаги. Сім’я має стати простором гуманності та любові. Жорстке покарання дитини призводить до наступного покарання і так до нескінченності.

    Перш, ніж застосовувати покарання, пам’ятайте:

    • Якщо є сумнів карати чи не карати – не карати.
    • Неприпустимо карати та навіть погрожувати знаряддям покарання, завдавати болю і страху будь-якими іншими насильницькими діями (крутити вуха, скубти) – це прояви садизму.
    • Неприпустимо систематично погрожувати покаранням у будь-якій формі, навіть натяком, рухом або поглядом.
    • Неприпустимо приниження гідності – дитина втрачає віру в себе, своє власне «Я».
    • Неприпустимо дорікати тільки за те , що Ви не в настрої, засмученні, роздратовані з якихось своїх причин, і Ваша власна неврівноваженість поза контролем.

    Шановні батьки, дитячі недоліки треба виправляти, корегувати і перетворювати їх у достоїнства! Дитина має право на особисті почуття, думки, секрети і право помилятись.

Дитина та Інтернет: поради батькам

Павутина окутала Ваших дітей? Якщо Вас зацікавило це інтернет-питання можемо тільки привітати Вашу небайдужість! У XXI столітті комп’ютери та Інтернет стали невід’ємним чинником існування не тільки дорослого суспільства, а й наших дітей. Що стосується дітей, то ті ж самі комп’ютери та Інтернет є не лише чудовим інструментом навчання та розваги, але, нажаль, ще приховують у собі реальну небезпеку.
Все частіше батьки і педагоги говорять про негативний вплив Інтернету на психологічний, емоційний та фізичний стан здоров’я школярів і сходяться на думці, що Інтернет більшою мірою відволікає школярів, ніж навчає. Про те, які ж небезпеки таїть для вашої дитини всесвітня павутина, і як уникнути можливих неприємностей – читайте далі.

За результатами недавнього опитування, сучасні діти ризикують відвідати небажані сайти, скачати нелегальне програмне забезпечення чи вплутатися в спілкування з незнайомими людьми, переважно, при користуванні комп’ютером вдома, а зовсім не в школі, як вважають багато батьків. А вся справа в тому, що обмеження на користування комп’ютером у школі набагато суворіше домашніх заборон батьків. Адміністрація навчального закладу, набагато частіше, ніж батьки використовує програмне забезпечення, що обмежує користування підлітками Інтернетом. Тому те, що заборонено дітям у школі, вони з легкістю проробляють вдома.

Що ж поганого може трапитися з вашою дитиною, якщо безконтрольно залишати її у Всесвітній павутині?

  1. Зустріч з неприємними і небезпечними людьми в чатах або сервісах спілкування. За статистикою – це найбільший ризик. Підлітки можуть увійти в компанії, про які їм не варто було б навіть і думати. Це радикальні політичні групи, сатанинські культи, мережеві “оргії”. Звичайно, ці групи існують і в реальному світі, тільки дітям та підліткам набагато легше «на початку» брати участь в їх зборищах, сидячи за комп’ютером у себе вдома.
  2. Образи, аморальний контент. Мова йде не тільки про порнографію. Крім цього існують сайти, присвячені піротехниці, суїциду, обговоренню кримінальних дій, вживання тих чи інших наркотиків. Звідси може розпочатися захоплення наркотиками, алкоголем, курінням і іншими небезпечними речами.
  3. Залучення в азартні ігри. Навіть прості он-лайн іграшки - завдають непоправної шкоди, займаючи у дитини переважну частину часу, відволікаючи її від занять і спокійного відпочинку, шкодячи психічному і фізичному здоров’ю.
  4. На жаль, але діти можуть почати загрожувати людям і порушувати закон.

Як можна запобігти негативним наслідкам користування Інтернетом дітьми?

  1. Навчіть дитину не давати особисті дані (ім’я, адресу, номер або адресу школи, місце роботи батьків та їх робочий телефон), особливо в чатах і на дошках оголошень.
  2. Будьте в курсі електронної пошти, яку отримують ваші діти, а також використовуваного пароля. На жаль, всі ми знаємо, що читати чужі листи не можна, але в даному випадку це правило порушити не завадить.
  3. Попередьте, що не можна відкривати підозрілі посилання електронної пошти, файли, додатки або веб-сторінки від незнайомих або сумнівних людей.
  4. Тримайте комп’ютер там, де вам зручніше контролювати його використання. Встановіть чіткі вимоги щодо користування комп’ютером та Інтернетом, і завжди вимагайте їх виконання.
  5. Регулярно проводьте час в Інтернеті разом з вашими дітьми для того, щоб дізнатися, чим вони там займаються і що їх цікавить. Постарайтеся встановити атмосферу довіри і взаєморозуміння. Не звинувачуєте їх за неприємні випадки в Інтернеті, щоб дитина не стала їх від вас приховувати, боячись покарання. Попросіть дитину показувати всі отримані повідомлення, які їм неприємні.
  6. Скажіть дитині, що не можна відповідати на образливі або небезпечні посилання по електронній пошті, в чатах, форумах. Веб-сайти, на яких вони відчувають себе дискомфортно, необхідно негайно залишати.
  7. Найкращий спосіб захистити дітей полягає в установці комп’ютерів в місцях збору всієї сім’ї, а не в дитячих кімнатах. Таким чином, батьки можуть іноді поглядати через плече дитини, не будучи йому в тягар. Молодші діти повинні бути під контролем в будь-який час свого перебування в Інтернеті.
  8. Якщо є можливість, купіть(або пошукайте в Інтернеті) спеціальну програму, яка дає дорослим можливість обмежувати доступ дітей до небажаних ресурсів в Інтернет. Програма контролює дії дитини і перевіряє контент кожної відвідуваної веб-сторінки. Якщо вона виявляє підозрілу інформацію (порнографія, насильство, релігійні секти і т.п.), то доступ до такої сторінки відразу блокується. Серед таких “захисників” можна виділити: Kaspersky Internet Security, Norton Internet Security, Dr. Web, Avast! та інші. Згідно з дослідженнями, на сьогоднішній день немає комп’ютерних програм, здатних повністю захистити маленького користувача від доступу до небажаної інформації. Навіть найкращі програмні продукти відсікають не більше 20% потенційно небезпечного контенту. Тому тільки технічними засобами проблему не вирішити, важливий і “людський фактор”. Тобто нормальні відносини дітей і батьків. Уважно стежте за тим, як ваші діти користуються Інтернетом, і навчіть їх робити усвідомлений і грамотний вибір.

Кримінальна відповідальність неповнолітніх

Стаття 68 Конституції України гласить: кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності!

Розділ XI ККУ визначає особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

Статтею 97 визначається звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

За п.1 цієї статті неповнолітній, який уперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнений від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи і виховного характеру, передбачені ст. 105 цього Кодексу (застереження, обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють, під нагляд педагогічного чи трудового колективів за їх згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; покладення на неповнолітнього, який досяг 15-річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків; направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків для його виправлення, але на термін, що не перевищує трьох років; суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя в порядку, передбаченому законом).

У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру, ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.

За ст.58 ККУ до неповнолітніх, визнаними винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань: штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний термін.

До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Штраф (ст. 99) застосовується лише до неповнолітніх, що вже самостійно заробляють кошти або мають власне майно. Розмір штрафу встановлюється судом залежно від тяжкості злочину та урахуванням майнового стану неповнолітнього в межах до 500 встановлених законодавством неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Громадські та виправні роботи (ст. 100) можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років від 30 до 120 годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день. Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому від 16 до 18 років за місцем роботи від 2 місяців до 1 року.

Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюється відрахування в доход держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від 5 до 50 відсотків.

Арешт (ст. 101) полягає у триманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг 16 років, в умовах ізоляції у спеціально пристосованих установах на термін від 15 до 45 діб.

Покарання у вигляді позбавлення волі особам (ст. 102), які не досягли до вчинення злочину 18 річного віку, не може бути більшим як 10 років, а у випадках, передбачених п.5 ч. З цієї статті - більше 15 років. Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах.

Позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який уперше вчинив злочин невеликої тяжкості.

Покарання у вигляді позбавлення волі призначається неповнолітньому:

  • за вчинений повторний злочин невеликої тяжкості на термін не більше двох років;
  • за злочин середньої тяжкості - не більше чотирьох років;
  • за тяжкий злочин - не більше семи років;
  • за особливо тяжкий злочин - не більше 10 років;
  • за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини - до 15 років.

При призначенні покарання неповнолітньому суд (ст. 103), окрім обставин, передбачених у ст.65-67, враховує умови його життя та виховання: вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього. При призначенні покарання неповнолітньому за сукупність злочинів або вироків остаточне покарання у вигляді позбавлення волі не може перевищувати 15 років.

Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 104) застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75-78 цього Кодексу (звільнення від відбування покарання з випробуванням, обов'язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням), з урахуванням положень, передбачених цією статтею.

Звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване до неповнолітнього лише у разі його засудження до позбавлення волі.

Іспитовий термін встановлюється від одного до двох років.

У разі звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на окрему особу, за її згодою або на її прохання, обов'язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи.

Звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 106) та відбування покарання у зв'язку із закінченням строку давності до осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років, застосовується відповідно до ст. 49 (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строку давності) та ст. 80 (звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувачуваного вироку) цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цією статтею.

Щодо осіб, зазначених вище, встановлюються такі строки давності:

  • два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості;
  • п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
  • сім років - у разі вчинення тяжкого злочину;
  • десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

До осіб (ст. 107), які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до 18 років, може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання незалежно від тяжкості злочину.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до засуджених за злочин, вчинений у віці до 18 років, після фактичного відбуття; не менше третини призначеного строку покарання у вигляді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості і за необережний тяжкий злочин; не менше половини терміну покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у вигляді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила у віці до 18 років новий умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі; не менше двох третин терміну покарання у вигляді позбавлення волі і була умовно достроково звільнена від відбування покарання, але до закінчення не відбутої частини покарання та до досягнення 18-річного віку знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

Такими, що не мають судимості визнають неповнолітніх: засуджені до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, після виконання цього покарання; засуджені до позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості, якщо вони протягом одного року з дня відбуття покарання не вчинили нового злочину; засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину; засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом п'яти років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину.

Памятка про права

Сценарій КВК

Знаємо свої права, виконуємо обов'язки

Презентація Права дитини

Кiлькiсть переглядiв: 429

Коментарi